1. Загальні вимоги до оформлення статей

  1. Для опублікування приймають оригінальні статті, в яких висвітлено результати не менш як дворічних наукових досліджень зі статистичною обробкою даних, що мають теоретичне та/чи практичне значення, є актуальними для сільського господарства та раніше не були опубліковані. Статті мають містити лише найновіші експериментальні дані (за останні 5–7 років).
  2. Статті подають українською або російською/англійською мовою.
  3. Обсяг статті – від 10 до 20 сторінок формату А4, включаючи анотації, таблиці, рисунки та бібліографічні списки. Сторінки не нумерують.
  4. Усі поля – по 2 см, шрифт – Times New Roman, кегль – 14 пт, міжрядковий інтервал – 1,5 см, абзацний відступ – 1,25 см, без інтервалу між абзацами. Автоматичне розставлення переносів заборонено.
  5. Скорочення, крім загальноприйнятих, не допускаються ні в тексті, ні в таблицях. Зверніть увагу, що млн, млрд, грн, хв, смт, р-н потрібно писати без крапки в кінці. Абревіатури розшифровують після першого вживання і залишають незмінними по всьому тексту.
  6. Обов’язковим є використання в тексті тире, а не дефіса між цифрами на означення кількісних меж від…до (наприклад, 10–15 тонн) або часового інтервалу (наприклад, 2010–2015 рр.). Між ініціалами, а також між ініціалами та прізвищем (наприклад, Іваненко І. І.), цифрами та одиницями виміру (наприклад, 10 кг, 23 °С), датами (наприклад, 2016 р., ХХ ст.), а також у назвах населених пунктів (наприклад, м. Київ) потрібно ставити нерозривний пробіл (Ctrl+Shift+Пробіл). У разі написання скорочень на зразок 90-ті рр., 2-го тощо ставлять нерозривний дефіс (Ctrl+Shift+дефіс). Лапки – виключно фігурні («…»), в англійському тексті – звичайні (“…”).
  7. Назви сортів та гібридів беруть в одинарні лапки (‘…’). Назви зарубіжних сортів і гібридів, у т. ч. і російських, пишуть виключно мовою оригіналу.
  8. Перша згадка у тексті будь-якого організму має супроводжуватися повною науковою (латинською) назвою, за подальшого згадування назву роду подають скорочено. Наприклад, Triticum aestivum L. та T. aestivum L. відповідно. Зверніть увагу, що латинські назви родів та видів виділяють курсивом, а всі інші таксони (тобто родина й вище) та скорочене прізвище автора (наприклад, L. – Linnaeus) – звичайним прямим шрифтом.
  9. Урожайність сільськогосподарських культур вказують виключно в т/га.1.10
  10. До статті обов’язково додають код ORCID ID кожного автора. Якщо автор не зареєстрований в ORCID, необхідно обов’язково створити обліковий запис за посиланням http://orcid.org/

2. Структура статті

Основні розділи:

  • вступ (постановка проблеми, аналіз останніх досліджень і публікацій, актуальність теми);
  • мета статті;
  • матеріали та методика досліджень;
  • результати досліджень (з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів включаючи обговорення);
  • висновки (підсумки дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі; висновки мають відповідати меті).

3. Оформлення таблиць та рисунків

  • Таблиці та рисунки повинні мати заголовок і порядковий номер. Розміщують їх після першого посилання на них у тексті.
  • Посилання на таблицю наводять у дужках (табл. 1). Безпосередньо перед назвою таблицю підписують: Таблиця 1 (курсивом з виключкою справа на сторінці без крапки після її номера), через один рядок нижче пишуть назву таблиці напівжирним шрифтом з виключкою по центру сторінки, після назви таблиці крапку не ставлять. Назви граф таблиці мають бути короткими та розміщеними по горизонталі. Примітки до таблиць розміщують безпосередньо під ними меншим кеглем. Допускається зменшення розміру шрифту в таблицях до 10–12 пт.
  • Ілюстрації (фото) мають бути чіткими та контрастними. Рисунки нумерують і підписують внизу, вирівнюючи текст по центру сторінки напівжирним шрифтом, після назви рисунка крапку не ставлять (Рис. 1. Назва). Текст на рисунку друкують 10–12 кеглем. Усі громіздкі написи на рисунку замінюють цифровими або літерними позначеннями, а пояснення їх виносять у підпис під рисунком. Рисунки не мають повторювати інформацію, наведену в таблицях.
  • Оригінали всіх наявних у статті графіків, діаграм та фото додатково надсилають окремими файлами: фото – у форматі JPEG, графіки та діаграми – у файлі Excel (що необхідно для редагування графіків під час верстання статті).

4. Оформлення списку використаної літератури

Список літератури має складатися з двох частин:

  1. Використана література– джерела мовою оригіналу, оформлені відповідно до чинного ДСТУ 8302:2015;
  2. References – ті самі джерела, але англійською мовою, оформлені за міжнародним бібліографічним стандартом АРА.

Основі вимоги:

  • список використаної літератури має містити не менше ніж 10 джерел, переважно за останні 3–5 років . Обов’язковою є наявність посилань на сучасні публікації іноземних авторів з DOI;
  • список формується виключно в порядку появи посилань у тексті;
  • посилання в тексті на літературу подавати в квадратних дужках з позначенням порядкового номера цитованого видання відповідно до бібліографії;
  • всі цитати мають закінчуватися посиланнями на джерела;
  • якщо в огляді літератури або далі по тексту Ви посилаєтесь на прізвище вченого, то його публікація має бути в загальному списку використаних джерел;
  • вторинне цитування не дозволяється! Якщо Ви цитуєте Петренка І. І., то посилання має бути саме на нього, а не на автора, який читав Петренка І. І.;
  • посилання на підручники та науково-популярну літературу є неприйнятними;
  • посилання на власні публікації є небажаними і допускаються лише в разі крайньої потреби (не більше двох джерел);
  • автоматична нумерація списку заборонена.

Під час оформлення списку References транслітерувати інформацію потрібно згідно з постановою КМУ від 27.01.2010 № 55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею» або вимогами системи BGN (для російської мови).

Для транслітерації тексту можна скористатися сервісами:

  • з української мови – http://translit.kh.ua (обрати стандарт: Паспортний (КМУ 2010);
  • з російської – http://translit.ru (обрати стандарт: BGN).

References мають бути оформлені в стилі АРА-style. Приклад оформлення – link